2013

…Тужить Україна, тужить за синами —

тими, хто пішли вже і тепер не з нами…

Де ви, відчайдушні, віддані, сміливі?

Час попрацювати на державній ниві!

Знову кров та чвари, знов якісь чужинці

в хаті хазяйнують. То не українці!

Хто вони та звідки вже не пам'ятають,

брешуть красномовно, всіх за дурнів мають.

Гроші — то їх віра та мета єдина,

гроші їм цінніші, ніж своя країна.

Як не вийде вкрасти, продають законним

методом за безцінь друзям закордонним.

Та свої ще гірші — люмпени ледачі,

все на світі знають, впевнені, гарячі:

— Ви там починайте! Разом ми з народом

будемо боротись, тільки трішки згодом…

…Мабуть недарма все, мабуть все минеться.

Серце України ледве-ледве б'ється…

Вкрита несвободи вічними снігами

тужить Україна, тужить за синами…

(вересень 2015 р.)