Шекспір. Сонет 1

Прекрасні, ми чекаємо від вас

продовження… Троянди ніжний цвіт

повинен знов цвісти, як прийде час,

нехай його красу побачить світ…

Скажи, кого кохаєш ти в собі?

Красі своїй слугуєш ревно ти!

З'явитись час у серці каятьбі,

в полоні вже жадоби-марноти

весни вогонь… Невже твоя краса

в майбутньому розтане небутті,

загине, наче вранішня роса,

а образ не відтвориться в житті?

Сумує світ… Тож зглянься, зрозумій —

чекає він на спадок плідний твій…

(березень 2017 р.)