Шекспір. Сонет 3

Скажи обличчю в дзеркалі: «Вже час

в нащадках відтворитись рисам цим…» —

Не можна світ позбавити прикрас

безпліддям… Чи не бачиш ти в своїм

обличчі образ матінки? Чому

безсмертя не бажаєш? Схаменись,

могилу риєш, кинути в пітьму

збираєшся свій образ! Бережись,

загине квітень, матінка твоя

його тобі у спадок віддала…

Здолай в собі нарешті гордія,

нехай безжальна забуття імла

в той час, коли ти з нами, ще живий,

у дзеркалі не стерла образ твій…

(березень 2017 р.)