Шекспір. Сонет 5

Години ті, що з ніжністю для нас

готують образ величі й краси,

його ж і знищать… Ще вогонь не згас,

та все ж настануть старості часи…

Так, теплих днів щезаючий потік

штовхне невтримно літо до зими,

в деревах до весни замерзне сік,

в міцних обіймах сніжної пітьми

засне земля… В прозорім, з льоду, склі

троянд замерзнуть пахощі, вони

про літо нагадають на землі,

про квіти, що, чекаючи весни,

боротися з морозом не змогли,

загинули, та душу зберегли…

(березень 2017 р.)