Давид та Голіаф


(це твір про сучасність)

Давид та Голіаф

Буває так, що юний та худий,
рятуючи життя, повинен битись…
З чудовиськом тривалим буде бій,
та що ж поробиш, треба бадьоритись…

Пихатий та нахабний Голіаф.
Однак, тупий, ледачий, примітивний,
ще й думає повільно, як жираф,
як той бізон, прямий та агресивний…

Давид спокійний в цю тривожну мить,
готовий битись з мавпою страшною.
Вже камінь з пращі прямо в ціль летить,
вже впорався з горилою гидкою…

Мораль цієї казки не нова:
цінніш за меч у битві голова!

----------------------------------------------------------
Давид и Голиаф

Бывает так, что мелкий и худой
вдруг вынужден за жизнь свою сражаться…
С чудовищем огромным тяжек бой,
но, хочется иль нет, придётся драться…

Напыщенно-нахален Голиаф.
Однако ж, туп, ленив и примитивен,
к тому ж, соображает как жираф
и глупо, по-бизоньи, агрессивен…

Давид — спокоен, собран и умён,
готов сразиться с грозной обезьяной.
В пращу булыжник вкладывает он
и вот — лежит гигант в крови багряной…

Мораль сей древней сказки не нова:
ценней меча в сраженьи голова!

(березень 2017 р.)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Рими української мови, аналізатор текстів віршів

Теорія поезії

Бегом за вазелином!