Шекспір. Сонет 25


Нехай усі улюбленці зірок
пишаються досягненням своїм:
пошаною чи титулом, жінок
увагою… Але ж Фортуни дим

й вельможне меценатство зникнуть вмить…
Без сонечка зів'яне квітки цвіт…
Славетний воїн сам себе зганьбить
помилкою… Її болючий гніт

закреслить честь та славу… Все мине…
…Я — інший, щось у мене в серці є.
Воно у світі цім лише одне —
кохання це, омріяне, моє…

Кохаю… Почуття це не помре,
дарунок цей ніхто не відбере…

(січень 2018 р.)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Рими української мови, аналізатор текстів віршів

Теорія поезії

Бегом за вазелином!